ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

архиєпископа Харківського і Полтавського Ігоря

всечесному священству й усім вірним

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви

Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!

І знов великодні свята приходять до нас посеред війни. Брутальний ворог увірвався на нашу землю, вбиваючи, нищачи все довкола, грабуючи національну власність. Вже понад рік ми живемо в очікуванні нових небезпек, проводжаємо на фронт наших співвітчизників і ховаємо загиблих. Економіка ледь витримує напруження і перед українцями постає примара цілковитого зубожіння. Дається взнаки постійне психологічне напруження, що робить нас вразливими до хвороб і депресій.

Та саме посеред великої години випробувань, у болючому переживанні особистих лих відкривається перед нами відкупительний сенс страждань Божого Сина. Ми проходимо разом із Христом очищувальну дорогу на Голгофу, аби відкрити в Ньому власну перспективу воскресіння. Бо ж воскресіння починається з очищення нашої безсмертної душі від поневолення гріхом. А цей процес повний болю, внутрішніх борінь, конфліктів із оточенням.

Сам Господь у вирішальну мить переживає таке саме напружене боріння, коли пролитий на молитві в Оливному саді «піт Його став, немов краплі крови, що спливали на землю» (Лк. 22:44). Наша вірність Євангелію, вірність Богові потребує реальних свідчень непохитної стійкости під час суспільних потрясінь і життєвих катастроф. Час випробувань потребує не демагогів і кон’юнктурників, а спокійних, урівноважених особистостей, завжди готових гідно протистояти спокусам.

Христос навчав Своїх учнів бути «подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому» (Лк. 12:36). Здається, хіба це складно – жити в очікуванні зустрічі з Господом? Але ж як буває важко стриматися від паніки, від поквапливого осуду, захиститися від поширюваних через соціяльні мережі чуток, від загального психозу! Як важко лишатися на місці, коли довкола починається хаотичний рух!

Знов пригадаймо молитву Спасителя в Оливному саді. Ісус просить апостолів лише про одне: бути поряд, доки Він розмовляє з Отцем. Та втомлені учні не витримали й заснули... Тоді Петро й чує звернені до нього слова: «Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!» (Мк. 14:38). Ці слова Христос звертає і до нас із вами. «Пильнуйте й моліться!», - саме в цьому полягає нині місія церковної громади: бути послідовними у відстоюванні справедливости, в захисті Батьківщини від ворогів, повсякчас звіряти свої думки та вчинки з євангельським навчанням, тримати в молитві серця відкритими до Божого слова.

Ніколи й ніде Господь не обіцяв християнам ані суспільних привілеїв, ні земних успіхів. Навпаки: Євангеліє рясніє попередженнями про конфлікти зі світською владою, переслідування, несприйняття громадською думкою. Визнання приходить до праведника не сьогодні, не в цьому світі. Однак перспективу нашого визнання, перспективу власного воскресіння в Христі ми будуємо кожним своїм учинком, кожним чесно прожитим днем.

Нехай же й цьоголітнє свято світлого Христового воскресіння стане для всіх нас святом надії та джерелом натхнення на стійке сповідання віри в повсякденному житті. Світ завжди потребує нас, християн, не як державотворчої інституції чи суспільної групи – він потребує праведників, здатних пильнувати разом із Христом, бути стійкими в молитві й служінні ближньому. Світ потребує людей, здатних бути іншими посеред звабленого спокусами оточення і власним прикладом вести ближніх до воскресіння для майбутнього життя. Будьмо такими – і свято воскресіння стане вічною, нескінченною радістю для кожного з нас.

Христос воскрес! - Воістину воскрес!

† Ігор

архиєпископ Харківський і Полтавський

Пасха Христова р.Б.2015