Сталося так, що 28 липня цього року Православна Церква відзначала потрійне свято: по-перше, це була неділя, по-друге, на неї припав день пам’яти святих Отців шести Вселенських
соборів, а по-третє, у цей день Церква вшановувала рівноапостольного великого князя Володимира, у хрещенні названого Василієм.
Свято-Володимирівська парафії м. Кіровограда в цей день також відзначала потрійне свято: по-перше, це був день пам’яти їхнього небесного покровителя, по-друге, на запрошення настоятеля очолити святкову літургію приїхав архиєпископ Харківський і Полтавський Ігор, а по-третє, у цей день був освячений і поставлений надбанний хрест.
О 8 годині ранку правлячого архиєрея зустріли діти парафіяльної недільної школи, які у віршованій формі радо вітали свого владику та подарували йому букет червоних троянд. Після цього архиєпископа Ігоря вітав титар парафії, який за старовинною українською традицією зустрів владику хлібом-сіллю. У цей час у притворі вишикувалися священики Таврійського деканату (прот. Іван Лещик та ієрей Степан Палько) на чолі з настоятелем парафії прот. Йосифом Дрекалом, який виголосив вітальне слово архиєпископу Ігореві та запросив очолити урочисте богослужіння. Владика щиро подякував за запрошення та окропив усіх присутніх святою водою.
Після облачення в архиєрейські ризи, владика Ігор в оточенні священнослужителів і численних парафіян вийшов на церковне подвір’я, щоб відправити чин освячення надбанного хреста.Після освячення хреста та його цілування всіма присутніми під спів тропаря Чесному і Животворчому Хресту: «Спаси Господи людей Твоїх…» хрест урочисто був піднесений та поставлений на баню Свято-Володимирівського храму. Як помітив декан Таврійського деканату прот. Іван Лещик: «Символічним був той факт, що коли ставили хреста на баню української церкви, то в сусідній московській церкві лунали дзвони».
Близько 9 години почалась урочиста архиєрейська літургія. Парафіян і гостей було так багато, що храм не вміщав усіх охочих помолитися на ній, тому людям доводилося ставати в притворі та на вулиці.
Після Євангелія, яке було прочитане настоятелем храму прот. Йосипом Деркалом, архиєпископ Ігор виголосив проповідь. У проповіді владика наголосив про небезпеку сприйняття Хрещення Руси-України лише з точки зору зовнішнього, суспільного його значення. Розкрив постать князя Володимира як звичайної людини, що мала свої слабкості й недоліки та його прихід до Христа. Пояснив чому Свята Церква прославила князя Володимира саме як рівноапостольного. На його прикладі розкрив значення щирого покаяння для досягнення святости, як норми життя кожного християнина.
За богослужінням велика кількість людей прийняла Святі Тайни. Особливо тішило, що серед причасників було багато дітей.
Після літургії відбувся хресний хід. На хресному ході Євангеліє від Матея читав ієрей Степан Палько, Євангеліє від Марка – прот. Іван Лещик, Євангеліє від Луки – прот. Йосип Дрекало, Євангеліє від Іоана – архиєпископ Ігор.
Після завершення хресного ходу архиєпископ Ігор прочитав молитву до небесного покровителя храму та духовенство разом із парафіянами урочисто проспівали Молитву за Україну.
На закінчення святкового богослужіння архиєпископ Ігор виголосив вітальне слово та побажав настоятелеві та парафіянам многих і благих літ. Також із вітальним словом виступили декан Таврійського деканату прот. Іван Лещик та настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці м. Знам’янка ієрей Степан Палько. Прот. Йосиф Дрекало подякував владиці Ігорю за архипастирський візит. Віталій Останній передав вітання архиєпископу Ігореві від Кіровоградської облдержадміністрації.
По закінченні богослужіння владика Ігор ознайомився з реставраційними роботами, що проводяться в храмі. Закінчилось храмове свято урочистим прийняттям за участи архиєпископа Ігоря, духовенства, гостей, жертводавців і парафіян Свято-Володимирівського храму.
В архипастирському візиті до Кіровограду владику супроводжували іподиякони Віталій Макаревич, Вадим Приходченко, Ігор Капустянський і голова інформаційної служби Харківсько-Полтавської єпархії п. Віталій Липинський.
Історична довідка
Храм святого Володимира Великого був закладений у 1795 році, а освячений у 1826 році. За часів радянської влади храм пережив спустошення, тоді ж були знищені всі ознаки православного храму. У 1996 році його було передано релігійній громаді УАПЦ міста Кіровограда.
Іподиякон Ігор Капустянський